Моє головне захоплення та любов - це УКРАЇНА!!! та багато чого з нею пов"язане. Дуже захоплююся українською музикою, культурою, традиціями. Великим досвідом є - захоплення творчістю Руслани.
Згадуючи зараз, можна сказати, що все почалося напевно з часів 1996-98 років. Мама мені казала тоді, що треба знати хоча б відомих українських співаків… (не скажу, що мама дуже захоплювалась музикою, але патріотизм зіграв роль). Були імена дійсно відомих українських співаків, серед яких і ім’я Руслани Лижичко. Хто б міг подумати, що через деякий час все перевернеться та буде ось так як зараз є. :)
Якраз в той час (1998 рік) – на всіх телеканалах показували кліп Руслани – «Світанок». Він вже в той час зачепив мене та мою душу. І я вже тоді почав слухати пісні «Мить весни», «Світанок»
В часи виходу альбому «Дикі танці» була дуже потужна реклама цього проекту. І по рекламах, я зрозумів – проект буде дійсно великим, «Дикі танці» дійсно зруйнують штампи української музики… Як тільки вийшов альбом, це був початок літа 2003 року, я неодмінно придбав його. Придбав я його у Львові, бо якраз в той період був там.
І почалося… :)) Кожен день в моїй квартирі грали Дикі танці… :)
При цьому я заповнив та відправив анкету в рамках Дикої акції.
В червні 2004 року я реєструюся на форумі Руслани.
А потім було Євро бачення 2004… Або я не знав, що той конкурс такий серйозний, або віра в Україну – але я навіть не сумнівався в перемозі Руслани. День фіналу… Всю трансляцію я продивися не відходячи від телевізору. При виступі Руслани та при голосуванні я не розжимав своїх кулаків. І коли вже оприлюднювали голоси від країн, а тим більше, коли вже були останні голоси та було точно ясно що переможниця Руслана, от тоді…тоді у мене було в душі те, що не можна описати, а на очах сльози радості та гордості.
В травні 2005 році мені пощастило поїхати на Таврійські Ігри в Каховку.
Але через те що ні з ким із ф\к я не був знайомий, я так ні з ким із фанів там не зустрівся. Але при виступі Руслани на Т.І. прапор з написом «Руслана» пролітав в кількох сантиметрах від моєї голови. Люди, які його тримали стояли від мене в десяти метрах… І чому тоді я не підійшов до них?!?!

В другій половині 2005 року я знайомлюся з Юлею (тодішньою головою Дніпропетровського фан-клубу). Для мене вона стала першою людиною з якою я в реалі знайомлюсь з фк. І дуже швидко ми починаємо товаришувати і спілкуватись поза форумом. І я відразу стаю активним учасником. А напередодні Нового 2006 року, а саме 25 грудня 2005 року – я приїжджаю до Дніпропетровська на першу для мене зустріч з Дніпропетровським фк. А після того регулярно відвідую зустрічі.
Спілкуючись на форумі, я дуже швидко влився в колектив, і потоваришував з деякими друзями, з якими спілкуюсь і до нині.
На початку січня 2006 року я заходжу на один з фан-сайтів Руслани. Він мене дуже вражив. А вже на початку лютого – мені пропонують заняття на тому сайті.
Так я почав займатись та допомагати з сайтом www.ruslana-fan.net, і так, я познайомився з Тарасом.
11 березня 2006 – Руслана приїздить до Дніпропетровська, в рамках політ. туру.
Я попри всі перешкоди, вибираюся на зустріч. Той день був дивовижний. Також саме в той день я познайомився з деякими учасниками Всеукраїнського фк, тому що до нас завітали і фани з інших областей. Тоді я познайомився з Яріком в реалі, бо до цього спілкувались тільки засобами зв’язку.
В липні 2006 стаю головою Дніпропетровського фан-клубу і починаю активно займатись розвитком як обласного, так і Всеукраїнського.
В серпні цього ж року приєднуюсь до поїздки фан-клубу – Карпати 2006. За цю поїздку я познайомився з основною масою людей фк. А також знайшов справжніх друзів для себе.
В кінці квітня 2007 – відвідую Запорізький фк. за поїздку ми знайомимось безпосередньо з фанами Запоріжжя, та містом взагалі.
20-22 травня 2007 року – поїздка до Києва. Під час цієї поїздки я знайомлюся з Анею Бернік та відвідую день народження Руслани.
5 червня 2007 – стаю модератором офіційного форуму Руслани.
А 20 липня 2007 – стаю адміністратором фан-сайту www.ruslana-fan.net.
Активно займаюсь розвитком Всеукраїнського фк.
У вересні 2007 року – стаю Віце-Президентом Всеукраїнського фан-клубу Руслани.
А в червні 2008 – назначаюсь Президентом Всеукраїнського фан-клубу Руслани.
Потім був Всеукраїнський тур Руслани «Амазонка»… Неймовірний та неповторний час та період. Місто за містом допомагав в організації концертного туру, постійні зустрічі з найкращими друзями, нові знайомства, багато несподіванок та сюрпризів. За цей період дуже зближуюсь з командою Руслани. Нові сили та натхнення. Ці дивовижні 2 місяці залишаться в душі та пам’яті на завше.

Були та звичайно будуть ще дууже багато поїздок, зустрічей, гостювань. Адже завжди так сильно хочеться поїхати до своїх друзів, просто гарно провести час, відпочити...
Можливо через те, що маю дуже теплі, дружні відносини з деякими учасниками фк «Світанку» - мені так близько по душі той час.
Безпомилково можу сказати, що цей період в моєму житті, є найактивнішим та найкращим, я знайшов дуже гарних, щирих, справжніх друзів. Я набрався досвіду в багатьох справах – і це точно знадобиться мені в житті. Я багато реалізував себе. І знаю також – що багато чого ще попереду. Ще багато чого буде. І все це буде дуже приємно згадувати. А головне в цей період я познайомився з чарівними, привітними людьми – Русланкою та Сашком!
А також невід"ємною частиною мене та мого життя - є ЛЬВІВ. Це місто моєї душі, моєї родини. З ним дуже багато чого пов"язано. Місто – яке мене постійно рятує. І ця любов не тимчасова – це моя кров.

Anton